Від управлінця до лідера закладу освіти: на Київщині стартував освітній управлінський проєкт «Дайте мені шанс»
(інтерв'ю з Юрієм Йовбаком, директором Щасливського ліцею)
Минулого тижня на базі КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» стартував надзвичайно актуальний і продуктивний проєкт – школа резерву управлінських кадрів «Дайте мені шанс». Мета цієї ініціативи – професійний розвиток молодих освітніх менеджерів, формування в них проактивної управлінської позиції та вироблення продуктивних шляхів удосконалення кадрової політики в українських школах.
Власними думками щодо ефективності та перспектив цього проєкту з нами поділився директор Щасливського ліцею Юрій Йовбак, який є одним зі спікерів і менторів курсу.
– Юрію Юрійовичу, розкажіть, будь ласка, про суть проєкту формування та навчання резерву управлінських кадрів.
Юрій Йовбак: Перш за все, хотілося б відзначити: цей навчальний курс не є пересічним. Це – комплекс практичних занять зі спільною, глибокою за змістом концепцією. Це – стратегічний розвиток особистості управлінця, який в майбутньому стане лідером. Це – практична імплементація планів щодо удосконалення кадрової та освітньої політики окремої школи. І нарешті, це менторство в дії. За кожним молодим учасником школи резерву управлінських кадрів буде закріплено досвідченого старшого колегу, який буде і ментором, і супервайзером, і фасилітатором, а якщо лаконічно – мудрим наставником.
Мені, як директору школи, важливо не тільки бути залученим до проведення занять, але й усвідомлювати той факт, що думка пересічного управлінця, педагога має значення. Мені було цікаво працювати ментором пліч-о-пліч з успішними постатями української освіти: Вірою Роговою, Ігорем Лікарчуком, Володимиром Співаковським, Юрієм Петриком, Наталією Клокар, Антоном Дзюбою та молодим і, на мою думку, перспективним управлінцем Олегом Горовим. Так, понад 70 учасників проєкту зможуть дізнатися про алхімію освітнього менеджменту від практиків, від тих керівників, які достойно пройшли шлях від пересічного управлінця до лідера, і тепер готові поділитися секретами проактивного управління закладом освіти.
– У чому, на Вашу думку, полягає важливість такої Школи? Чим вона стане корисною для країни, області та громад?
Юрій Йовбак: Навчання майбутніх керівників закладів освіти є надзвичайно важливим, оскільки це забезпечує постійний розвиток та безперервність освітнього процесу. Навчання, зрощення молодого покоління керівників – не просто важливе завдання досвідчених управлінців, а й у певному сенсі їхній обов’язок. Обов’язок перед державою, яка транслює певну позицію, перед школою та громадою, нарешті, перед собою.
Коли у школі є підготовлені та мотивовані фахівці, які можуть у будь-який момент взяти на себе управлінські функції, це гарантує стабільність та ефективність роботи навчального закладу. Молоді управлінці, які проходять спеціалізоване навчання, набувають необхідних компетентностей, що дозволяє їм швидко адаптуватися до нових викликів.
Сучасна українська школа не існує ізольовано від суспільних процесів. Вони
впливають на освітній процес. Успішний управлінець не повинен боятися цих змін. І навчаючи резерв управлінців, ми даємо їм ефективний інструментарій для подолання викликів часу.
Вагомим є той факт, що навчання в рамках проєкту «Дайте мені шанс» наразі проходять троє наших колег, які в майбутньому можуть стати успішними освітніми менеджерами шкіл Пристоличної громади.
– Які зміни повинен здійснити керівник, щоб відповідати вимогам Нової української школи (НУШ)?
Юрій Йовбак: Нова українська школа спонукає керівника змінитися. Змінитися на краще, стати менеджером. Якщо ми сьогодні все частіше говоримо, що школа має працювати як велика компанія, то директор має працювати як менеджер. Для української школи це докорінні зміни у світогляді учасників освітнього процесу.
– Чи означає це, що заклади освіти очолять нові люди?
Юрій Йовбак: Не завжди. Часто це означає, що досвід керівника, який певний час займався управлінням школи, повинен сьогодні доповнитися новим світоглядом, оновленим і більш широким. Коли такий світогляд стане фундаментом управлінської політики директора, колектив обов’язково зміниться за законом «Ефекту метелика». Керівник, як рушійна сила, повинен подбати про власний внутрішній потенціал, щоб цей рух не був хаотичним, а більш впорядкованим.
Проте, маючи такий «фундамент під ногами», у майбутньому школи громади будуть забезпечені компетентними керівниками, мудрими лідерами та обізнаними проактивними управлінцями, які перейняли найкраще з досвіду колег.
– У своїх виступах Ви неодноразово говорили про необхідність формування стратегії розвитку керівника закладу освіти. Що є важливим для цього?
Юрій Йовбак: Важливо розробити таку стратегію. Це перший інструмент в арсеналі управлінця, щоб впорядкувати рух уперед. Менеджер школи повинен об’єктивно бачити свої сильні та слабкі сторони, усвідомлювати пріоритетні цілі, близькі та віддалені, а також основну місію управлінця. Тоді механізм школи запрацює оптимально, а взаємодія між окремими його «деталями» буде злагодженою та продуктивною.
– Які риси повинний мати проактивний лідер?
Юрій Йовбак: Проактивний лідер надихає. Справжня любов до того, чим ви займаєтеся, завжди відчувається. Детальний контроль неефективний. Керівники вміють ефективно делегувати повноваження, не втручатися в рутинні процеси та не прагнуть контролювати кожен крок. Директор – частина колективу. У Щасливському ліцеї кожен учитель або учень знає, що двері кабінету директора відкриті для всіх. Люди – найголовніший ресурс. Самого управлінського потенціалу для злагодженої роботи школи недостатньо. Школа без колективу, без учнів – це просто стіни. Потрібно дбати про щасливих дітей і педагогів, адже цей фактор вирішальний для розбудови нового підходу до освіти.
– Чого б Ви побажали курсантам школи резерву управлінських кадрів?
Юрій Йовбак: Напевно, гнучкого мислення та відкритості до змін. Вони – ключові. Керівник – це лідер змін НУШ, її фасилітатор і координатор. Сучасний директор школи – це лідер, здатний вести колектив до визначених перспектив, долаючи труднощі та перешкоди, упроваджуючи зміни. Це надасть можливість керівнику не передбачати, не вгадувати, а дизайнувати власні сценарії розвитку школи, створювати проєкти та втілювати їх, враховуючи потенціал і ризики.
Назва і водночас девіз проєкту – «Дайте мені шанс». Це символічні слова. Потрібно дати шанс прогресивній молоді, зростити її та підказати їй, якими шляхами рухатися далі. Безсумнівно, ми сьогодні даємо їм шанс створити себе як управлінця, вкладаємо в них надію та тримаємося на одній хвилі для спільного руху вперед!
Kommentare